На саміті БРІКС за участю Путіна і Сі Цзіньпіна вирішили засудити агресію

Новини

Саміт проходить на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та відновлення взаємних ударів між США та Іраном після шести місяців війни.

Президент Росії Володимир Путін та лідер Китаю Сі Цзіньпін беруть участь у саміті БРІКС у Нью-Делі, де переговорники країн-учасниць погодили спільну декларацію із засудженням односторонньої агресії з боку будь-якої держави. Водночас документ, найімовірніше, не міститиме згадок про конкретні країни.

Про це повідомило агентство Reuters з посиланням на чотири джерела, знайомі з перебігом переговорів.

Як зазначає Reuters, домовленість стала важливим дипломатичним проривом на початку саміту лідерів БРІКС, який має продемонструвати здатність об’єднання посилювати свій вплив у світовій політиці.

Чотири джерела агентства повідомили, що узгоджений текст передбачає засудження односторонньої агресії будь-якої держави, однак навряд чи міститиме прямі звинувачення на адресу конкретних країн. Очікується, що лідери БРІКС остаточно схвалять декларацію пізніше в суботу, 12 вересня.

Переговори були складними через розбіжності між учасниками щодо низки міжнародних питань. Особливо гострою стала тема конфлікту в Перській затоці між Іраном та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Путін і Сі Цзіньпін беруть участь у саміті

У Нью-Делі зібралися лідери ключових держав БРІКС, зокрема Володимир Путін, Сі Цзіньпін, президент Ірану Масуд Пезешкіан, президент ПАР Сиріл Рамафоса та наслідний принц Абу-Дабі Халед бін Мохаммед бін Заїд Аль Нахайян.

Саміт проходить на тлі загострення ситуації на Близькому Сході та відновлення взаємних ударів між США та Іраном після шести місяців війни. Саме позиції Ірану та ОАЕ стали однією з головних перешкод для досягнення спільної позиції БРІКС.

У травні зустріч міністрів закордонних справ країн об’єднання в Нью-Делі завершилася без спільної заяви через розбіжності між Іраном та ОАЕ. Після цього Індія провела тривалі консультації, намагаючись зблизити позиції учасників.

Індія прагне зберегти єдність БРІКС

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що БРІКС уже пройшов етап становлення і тепер має перетворювати єдність та консенсус на конкретні результати для світу.

«Зміцнюючи БРІКС, ми також повинні визначати напрямок глобальної реформи», — наголосив Моді.

Він закликав посилити роль країн Глобального Півдня у формуванні міжнародних рішень. За словами індійського прем’єра, держави Глобального Півдня часто опиняються на передовій під час криз, але залишаються осторонь процесу ухвалення ключових рішень.

Моді також вкотре виступив за реформування Ради Безпеки ООН та надання постійних місць Індії й іншим новим світовим центрам впливу.

Сі Цзіньпін закликав «стати на правильний бік»

Сі Цзіньпін зі свого боку заявив, що БРІКС має «стати на правильний бік історії» та сприяти формуванню більш справедливого і рівноправного міжнародного порядку.

Для Індії саміт є особливо важливим з огляду на її складні відносини одночасно зі США, Росією, Ізраїлем, Іраном та арабськими державами Перської затоки. Нью-Делі також прагне зосередити увагу БРІКС на економічній співпраці, торгівлі та зниженні бар’єрів для бізнесу.

БРІКС хоче посилити вплив на світовий порядок

Країни БРІКС прагнуть домогтися більшого впливу на формування міжнародних правил та реформувати такі інституції, як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд і Світова організація торгівлі. Частина учасників об’єднання вважає ці структури надмірно залежними від держав Заходу.

До БРІКС входять Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південно-Африканська Республіка, Єгипет, Ефіопія, Індонезія, Іран та ОАЕ. Об’єднання було створене у 2009 році як противага світовому порядку, який, на думку його учасників, значною мірою визначається США та їхніми західними союзниками.

Країни БРІКС разом представляють понад 40% населення світу та майже чверть глобальної економіки.

Як зазначають співрозмовники Reuters, навіть узгодження спільної заяви навряд чи суттєво змінить геополітичну ситуацію. Водночас для БРІКС це стане демонстрацією здатності різних держав домовлятися та виробляти спільну позицію щодо міжнародних криз, не вказуючи безпосередньо на конкретних винуватців.