Переговори Лукашенка зі США та звільнення політичних в’язнів

Як ви оцінюєте візит спецпосланця Трампа Коула? Що виторговує цього разу Лукашенко і якою ціною?

Якщо говорити з погляду людських доль, життів людей та їхнього здоров’я, звільнення кожного білоруса, білоруського чи іноземного громадянина, який перебуває у полоні у Лукашенка, це завжди дуже добре. Ми врятували чергове життя.

Але якщо говорити про очікування цих переговорів, то очікування не справдилися. Ще до початку переговорів сам Коул говорив про надію на звільнення сотень політичних в’язнів, називалася цифра 200 і, можливо, більше. Ми розраховували, що вийдуть на волю особи з гуманітарного списку, люди у тяжкому стані здоров’я, деякі навіть помирають.

Звільнені режимом Лукашенка політв’язні:

Я, наприклад, думав, що Лукашенко звільнить усіх жінок, адже цей рік він оголосив роком білоруської жінки. Але цього не сталося.

Було підібрано спеціальну групу: журналісти, відомі люди, аналітики, адміністратори Telegram-каналів, музиканти. Їх взяли та депортували. Депортували тому, що відомі люди не можуть залишитися у Білорусі. Вони мають перебувати за кордоном, щоб не заважати внутрішньогромадському життю режиму Лукашенка.

Переговори пройшли доволі жорстко. Те, що ми побачили в картинках пропаганди, – Лукашенко поводився розв’язано, навіть гордовито, певною мірою агресивно. Але коли він почав ставити претензії Коулу, посилаючись на опозицію, що після візитів Коула нібито садять удвічі більше політичних в’язнів, [казати, що] це неправда.

Лукашенко почав сперечатися з тезою взагалі, чи є в країні політичні в’язні. У нас, каже, політичних в’язнів немає. Звичайно, не знайдеться у світі жоден диктатор, який визнає, що має політичних в’язнів. Але він брехав, дивлячись в очі представнику Трампа.

Правозахисники одразу дали інформацію: з моменту останнього великого звільнення політв’язнів 19 березня цього року, коли звільнили 250 осіб, до вчорашнього дня було додатково визнано політичними в’язнями 224 нових людей. Тобто це конвеєр. Лукашенко брехав.

Щойно Коул їде, Лукашенко знову садить людей, щоб Коул знову приїхав і зняв якісь санкції. Американців це, звісно, ​​не влаштовує. Вони порушили питання про припинення репресій.

Лукашенко пішов далі. Він сказав перед Коулом, що люди у нас сидять у в’язницях за порушення закону, і громадяни Білорусі, якщо порушують закон, сидітимуть, як і не громадяни, присутні тут. І дивився на американську делегацію.

Поруч із Коулом сидів американський дипломат, який у 2000 році був затриманий міліцією на акції до Дня Волі. Він прийшов як іноземний дипломат спостерігати за тим, як дотримується закону про масові заходи. Тоді міліціонер сказав йому: “Після того, як я тебе затримав, ти доторкнувся”. І Лукашенко фактично звертався до цього дипломата і до всіх іноземців: тільки спробуйте порушувати закони, я вас саджатиму до в’язниці.

Інтерв’ю Павла Латушка – дивіться відео:

Чому угоди не вийшло

До приїзду Коула, Лукашенко говорив, що готовий і до “малої угоди”, і до “великої угоди”. Але це не можна назвати ні малою угодою, ні великою. “Беллесбумпром” та “Лакофарба” – це не ті підприємства, які критично важливі для режиму. Він хоче більше, хоче більше зняття санкцій.

Лукашенко хоче зняття санкцій із нафтохімічної, хімічної промисловості, IT-сектору, банківського сектору. Багато банків та фінансових компаній залишаються під санкціями, хтось отримав ліцензії, але зі списків їх не вивели. Під санкціями залишаються металургійна сфера, “Білоруський металургійний завод”, “Гродно Азот”. Це близько 90 підприємств та секторів економіки, які все ще під американськими санкціями.

Але ж американці цього не запропонували. Чому угода не відбулася?

Тому що Лукашенко образився за претензію, що у Білорусі тривають репресії. Але це правда.

Наступний фактор – Росія та війна, він грав серйозну роль. Наразі Росія ескалює в Україні, завдає все більше ударів. Ці удари наближаються до кордонів Європейського Союзу.

Дуже цікаво, що коли Коул виїжджав із Литви автомобілем, з повітряного простору Білорусі до Литви залетів російський дрон. Як нам здається, це був сигнал росіян, передусім американцям та Лукашенку, що є червоні лінії, якими проходити не можна.

Зараз відбувається певне загострення відносин між Росією та Сполученими Штатами Америки. І тут тепленький, вусатий Лукашенко вирішив домовитись з американцями. Росіяни дали чітко зрозуміти: тільки спробуй перейти певні червоні лінії й тобі мало не здасться.

Тобто тепленької ванни від Штатів у нього цього разу не вийшло?

Ні. Після цього Коул сказав, що за місяць планує повернутися до Білорусі та звільнити таки сотні політв’язнів. Він навіть назвав число 500. Reuters запитало його, чи можливо до кінця року звільнити всіх політичних в’язнів, і він відповів: намагатимусь, працюватиму над цим.

Звичайно, нам хотілося б, щоб людей звільнили. Але дивлячись, як поводиться Лукашенко та як впливає на нього Росія, здійснити це буде досить складно.

 

Законопроєкт Грема, політика Трампа та тиск на Росію

Ви згадали загострення між США та Росією. Це важливо. Законопроєкт Грема та Блюменталя вже має стати законом, і Трамп має його підписати. Wall Street пише, що на адміністрацію тиснули. Але багато аналітиків скептично оцінюють перспективи. Китай досить гостро реагує та каже: як ви посміли? Може, це все-таки загострення? Чому, на вашу думку?

Там був комплекс інших ознак. Ми обговорювали, що з 24 по 25 серпня Лукашенко перманентно проводить різноманітні навчання в Білорусі. І коли Коул збирався до Білорусі, стартували навчання Західного оперативного командування біля кордону Литви та Польщі.

На стику Сувальського коридору мотострілецькі та танкові батальйони розпочали навчання. Це полігон “Гожа”. А Коул зустрічався із литовськими політиками. Лукашенко вирішив побрязкати зброєю біля Литви та головного союзника США.

Щодо закону Грема, давайте будемо оптимістами. Я дуже хотів би, щоб президент США підписав цей закон, а потім виконавчими декретами ввів санкції, які блокують можливість постачання нафти.

Якщо будуть застосовуватися мита щодо п’яти ключових країн, які імпортують російську нафту, якщо введуть санкції проти Центробанку Росії, Ощадбанку, Газпромбанку, ВТБ та інших, це був би серйозний удар по фінансовій системі Росії, нафтохімічному комплексу та піратським танкерам, які перевозять нафту.

Але Трамп непослідовний. Спочатку він атакував Україну, говорячи, що Україна винна у тому, що війна не може завершитися. Потім зайняв нейтральнішу позицію, потім почав підтримувати Україну. Остання заява – знову, ніби Україна винна у дефіциті дизеля на світовому ринку та зростанні цін. Це є необґрунтовані заяви.

Скоро вибори у Сполучених Штатах Америки, і Трамп, гадаю, ухвалюватиме рішення виходячи з опитувань громадської думки. Якщо американське суспільство вважає, що потрібно більше тиснути на Росію, щоб зупинити війну, Трамп підпише закон. Якщо ж вважатиметься, що це вдарить по економіці США, він не підпише.

Вже звучить прогноз, що республіканці можуть програти наступні вибори до Конгресу, а демократи матимуть більшість. Тоді ми побачимо протистояння виконавчої та законодавчої влади, перманентну боротьбу за сфери впливу та виконання рішень. Ситуація у США ускладнюється.

Але я хотів би бути оптимістом. Я вважаю, що ці санкції потрібні.

Позиція Литви та Європейського союзу

Яка роль Європи в цих переговорах?

Коул після візиту до Лукашенка відвідав Литву, зустрівся з президентом та прем’єр-міністром. Президент Литви заявив, що у них немає жодних ілюзій щодо Лукашенка та безпеки.

Лукашенко незадоволений американцями, бо хоче, щоб США домоглися від Європейського союзу зняття низки санкцій та змусили ЄС піти на переговори. Але Європейський Союз дотримується іншої логіки: американці розв’язують питання зупинення репресій та звільнення політв’язнів у Білорусі, а ЄС добивається системних змін усередині Білорусі.

Це означає, що внутрішньополітична обстановка має змінитись і має бути припинена агресія, підтримка агресії проти України. А це не відбувається.

Литва бачить і розуміє це. Вони згадують 12 тунелів під білорусько-литовським кордоном, два під латвійським, чотири під польським. Frontex (Європейське агентство з прикордонної та берегової охорони, – 24 Канал) прямо говорить у доповіді, що мігранти самі вирити ці тунелі не могли, їм допомагав Лукашенковий режим.

Влітає дрон до литовського простору. У Європі дедалі більше актів диверсій. Росія збільшує свої агресивні дії з балістикою проти України та наближається до кордонів Європейського союзу. У цій ситуації Європа не піде на зняття санкцій.

До того ж Польща вже направляє військовослужбовців для зміцнення оборони на кордоні, заступник міністра оборони сьогодні говорив у парламенті, що на кордон з Білоруссю направили 5 тисяч військовослужбовців.

Прем’єр Латвії на зустрічі з Коулом чітко сказав: ми виступаємо за посилення санкцій проти режиму Лукашенка, тому що ми вітаємо зусилля США щодо звільнення політв’язнів, але не бачимо системних змін.

Стратегія двох напрямків може бути робочою, але вона обмежується впливом Росії на Лукашенка та небажанням Лукашенка йти на системні поступки. Вплив Путіна на Лукашенка безмежний.

Це добре, що Європа готова і санкціями палити, і нові архітектурні споруди з безпеки виникають. Канада, асоційоване членство, безпека – все теж добре.

Так, і Польща та інші країни діють. Туск заявляє, що кінець осені та зима будуть вирішальними. Ситуація вкрай серйозна для країн ЄС та України. Під ударом опиняться і країни, які підтримують інфраструктуру.

У Польщі сьогодні (інтерв’ю відбулося 17 вересня 2026 року, – 24 Канал) оголошувалась повітряна тривога у воєводстві, де знаходиться аеродром “Жешув”, логістична база постачання озброєння в Україну. Також тривога була у Люблінському воєводстві, бо дрони летіли у бік Польщі та впали за кілька кілометрів від кордону.

Прем’єр Польщі посилається на дані розвідки та військової розвідки: осінь та зима стануть критичними. Нова система БпЛА, яку використовує Росія проти України, може вдарити й на критичні об’єкти Польщі. Згодом Росія скаже: це не ми, це випадково перелетіли.

Росія хоче довести, що стаття 5 НАТО не працює, що НАТО не зможе об’єднатися та захистити своїх союзників. Тому Туск закликає опозицію в Польщі припинити критику ЄС, бо єдність Європейського союзу є критично важливою, зокрема для підтримки України.

Він (Дональд Туск, – 24 Канал) планує найближчим часом завітати до Києва. Польща посідає правильну позицію. Реальний ризик у тому, що на територію однієї чи кількох держав НАТО можуть прилетіти російські ракети та російські дрони. Це вже заявляє прем’єр-міністр Польщі.

Навчання біля кордонів Польщі та Литви

Навчання біля кордонів Польщі та Литви: Мінськ каже, що це оборонні маневри. А чим вони відрізняються від попередніх? Чи є зміни в силі, характері, рівні загроз Сувалському коридору і не тільки?

Треба звернути увагу на активність та кількість навчань за останній місяць. Були навчання та перевірка бойової готовності артилерійської бригади, навчання ВПС та ППО, інженерних військ. Вчора на Прип’яті інженерні війська прокладали понтонну переправу.

Білоруські військові вчаться форсувати річки / Фото – “Ваяр”:

Це навчання ракетних військ, комендантське навчання, навіть навчання воєнних кореспондентів. Це навчання територіальної оборони, МВС, раптова перевірка внутрішніх військ. МВС Білорусі фактично є регулярними збройними силами, має 13 спецпідрозділів у найбільших містах та оснащене як армія.

Усі ці навчання, пов’язані з технікою та військовослужбовцями, мають одне спільне – вони всі воюють із дронами. Були навчання військової розвідки Білорусі та Казахстану, де білоруси грали роль диверсантів, а їх казахи знищували. У результаті білоруська військова розвідка була знищена.

Сьогодні Лукашенко виступав з антипольським виступом, зібрав молодь та зробив дуже жорстку критичну заяву. Сам факт, що навчання проходять біля Сувальського коридору, вже показовий: це ахіллесова п’ята оборони НАТО та ЄС.

Сувальський коридор – 104 кілометри сухопутного сполучення між Калінінградською областю та кордоном з Литвою та Польщею. Навчання проходили на полігоні “Гожа” – 5 – 7 кілометрів повітрям, 15 – 20 дорогами. Також навчання були на Брестському та Ружанському полігонах, що знаходяться за 15 – 60 кілометрів від польського кордону.

Міністерство оборони не повідомляло ОБСЄ відповідно до віденських документів 2011 року про кількість військовослужбовців та техніки, які беруть участь у цих навчаннях. Формально кажуть, що не порушують норми, але не розкривають дані про склад сил.

Лукашенко підтверджує, що готовий оголосити мобілізацію в країні, щоб на найвищому рівні перевірити готовність збройних сил та резерву, як вони діятимуть, якщо він оголосить воєнний стан чи мобілізацію для підкріплення потенційних російських сил.

Поки Лукашенко готується до війни, він каже: ми готуємось до війни, щоби був мир. Ці мирні заяви ми чули і 2022 року, і 2021-го. Чим вони скінчилися, ми знаємо.

Якщо подивитися у комплексі на те, що роблять Лукашенко та Путін, і на те, що заявляє ЄС про необхідність об’єднання власної оборони та безпеки, зокрема з Канадою, Норвегією, Великою Британією, то напруга, на жаль, зростає.

Поки не буде збройних сил РФ у Білорусі в такій кількості, як у 2022 році чи близькому до цього, реальних загроз немає, але це може виглядати як ІПСО – просто розпалювати обстановку, щоби всі боялися.

Стратегічна мета – розколоти Європейський Союз, дестабілізувати ситуацію в ЄС, змінити думку суспільства до ЄС: давайте припинимо підтримувати Україну, давайте домовлятися з росіянами. Це підрив підтримки та розкол усередині ЄС.

Ретранслятори, зв’язок та участь Лукашенка

Ретранслятори знову працюють?

Так, чотири ретранслятори вже відзначені на карті. Вони знаходяться в Гомельській області, недалеко від Мозиря та у низці інших районів.

Фактично використається мобільна мережа операторів. Експерти кажуть, що це російські SIM-картки, які завдяки роумінгу можуть захоплювати білоруський зв’язок та обходити системи дронового захисту України, атакуючи українські міста.

Виникає питання щодо ролі Лукашенка. Якщо це оператори МТС, а МТС – російський мобільний оператор, а білоруська “дочка” МТС має 49 відсотків російського капіталу та 51 відсоток у Белтелекому, то вирішальний голос в уряду Білорусі та Міністерства зв’язку. Можна було б відключити ці вежі МТС у прикордонних районах.

Але ж Лукашенко цього не робить. Він мовчить і виконує те, що сказав Путін. Це, гадаю, один із невеликих прикладів домовленостей, досягнутих Лукашенком та Путіним на Валдаї та в Москві, коли вони взагалі не давали жодної комунікації. Про що говорили? Про використання Білорусі в агресивних діях проти України та проти Заходу.

Вибори до Держдуми РФ та білоруської пропаганди

Ви чогось очікуєте після так званих “виборів” до Держдуми, які вже в деяких регіонах РФ розпочалися?

Я думаю, що будуть фальсифікації. “Єдина Росія” переможе, як і в Білорусі.

Лукашенко вчора опублікував опитування громадської думки, що має 87,6 відсотка підтримки білоруського народу. Таких цифр взагалі не було. Скоро дійдемо до 99,9 відсотка, як за радянських часів.

Ми сперечалися, хто має на псевдовиборах більше відсотків – Лукашенко обжене Путіна чи ні. Здається, він відстав на кілька сотих, щоб, мабуть, господаря не дратувати. Але перед виборами до Держдуми він демонструє, що його партія має 87,6 відсотка підтримки.

Виступ Путіна можна розглядати двояко. З одного боку, вона була націлена на те, щоб росіяни пішли на вибори. Я читав соціологію, що близько 51 відсотка росіян хочуть йти на вибори, але зрозуміло, що зняли “Яблуко”, прибрали конкурентів, щоби не створювати проблем у Держдумі.

Росіяни, мабуть, не хочуть йти на вибори, бо бачать ситуацію в країні: на заправках немає палива, неможливо заправити машину. Але у заклику Путіна було й інше: треба підтримати мільйонами голосів тих, хто бореться за інтереси Росії.

Після сфальшованих виборів можуть з’явитися псевдодепутати, які звернуться до Путіна та запропонують оголосити мобілізацію. Не сам Путін це ініціює, а вони вийдуть із такою ініціативою.

Так само як і Лукашенко із Всебілоруськими народними зборами. Лукашенко збирає його 18 – 19 грудня. А якщо глядачі пам’ятають, тільки Всебілоруські народні збори можуть ухвалити рішення про війну та мир, а також про спрямування збройних сил Білорусі до третьої країни.

З’явилася інформація, що Лукашенко запроваджує умовний безвіз, електронні візи для громадян Індії. Він хоче затягнути до Білорусі трудових мігрантів з Індії. Ми вже говорили про плани безвізу з Північною Кореєю, з узбеками, з пакистанцями.

Мене це лякає, бо вони приїдуть як різнороби, а завтра підуть до збройних сил Білорусі.

Це інтерв’ю було скорочено, виправлено та відредаговане для кращого розуміння аудиторією.