Предметом обговорення у Мережі стала ціна споруди, адже вона в рази нижча за ту, що витрачають на облаштування державних бомбосховищ чиновники.

У соцмережах активно обговорюють бункер, який для себе збудував мешканець Київщини. Сховок – за власний кошт і поруч зі своїм будинком чоловік звів для захисту родини, під час повітряних тривог пускає туди і сусідів, йдеться в ТСН.

На одній із вулиць в селищі Крюківщина на Київщині у місцевих мешканців є власне бомбосховище. Бункер від російських ракет собі біля дому збудував Кирило Барашков. “Дружина не дозволила псувати газон, тому ось – збудували навпроти дому”, – розповідає Кирило.

На дверях сховку кодовий замок. Ховається тут під час ракетних атак сам з дружиною і трьома дітьми, і сусідів пускає. Вхід нагадує звичайний сільський льох: металеві двері, сходи з поручнем і освітленням. Знизу – невелика кімната близько 14 квадратних метрів, тож поміститись може до 15 людей.

У конструкції метр бетону зверху, стіни – вполовину тонші, і разом з підлогою – вони єдина конструкція.

За мірками деяких столичних бомбосховищ тут усе скромно: дерев’яна вагонка на стінах, кілька розеток, акумулятор, кілька диванів і камін.

Будувати бомбосховище Кирил вирішив минулого року, коли Росія завдала перших масованих ударів, а готового сховку поруч з домом не було. “Було зрозуміло, що це надовго історія. Мінімум – пів року, рік. Сидіти під вибухами взагалі був не варіант. Ну, ідея власне була моя, а розробив мій товариш”, – розповідає Кирило.

Товариш Кирила, Любомир, який знається на будівництві,  каже: проєкт підгледіли у Мережі, викопали яму, встановили арматуру й почали заливати бетон. У конструкції метр бетону зверху, стіни – вполовину тонші, і разом з підлогою – вони єдина конструкція. А це запорука, що у разі прильоту – цегла, або бетонні панелі не будуть розсовуватися разом із землею і не привалять. “Це як капсула бетонна. Ми розрахували все тут за стандартами. Повністю технічний план, не просто так взяли і залили. Це розрахунки. Вона витримує усі уламки ракет”, – переконує Любомир.

Проєкт підгледіли у Мережі, викопали яму, встановили арматуру й почали заливати бетон

На будівництво пішло 2 місяці і близько 18 тисяч доларів. Кирило рахував, що дорого, але коли дізнався скільки і на що витрачали гроші у Києві, заспокоївся – його бомбосховище дорівнює лише одній «електросковорідці». “Сковорідки немає, барабанів немає, ну, і знову ж таки – овочів тут немає, чим порізати. Ну але що ж, вже що є. Головне, тут має бути безпечно і тихо”, – каже чоловік.

Це укриття Кирило звів за власний рахунок, але, каже – можна й інакше. “Хтось каже, що це багато. Але дивіться: це ж можна скинутись, можна зробити менше, воно може бути дешевше, бо тут як би все по максимуму”, – переконує він.

Подібні міні-сховища в Україні поки дивина, а от, наприклад, в Ізраїлі –  звичне явище. Вони і захист від ракет та уламків і, спільний громадський простір одночасно. Після війни Кирило планує тут відсвяткувати перемогу із сусідами. Далі – тут може з’явитися зона з настільним іграми або міні-бібліотека.