То коли ж правильно святкувати Різдво: 25 грудня чи 7 січня? Відповідь на питання, яке усім не дає спокою

Новини

Серед вірян в Україні дата Різдва викликає безліч суперечок. Тож коли правильно святкувати це велике свято?

Останні роки дата Різдва в Україні стала по-справжньому дискусійним питанням. Православні віряни розділилися на два табори — ті, хто вважає доречним перехід на святкування Різдва Христового 25 грудня, і ті, хто хоче надалі святкувати 7 січня. Хоча більшість вірян дотримується другої точки зору, все ж прихильників дати 25 грудня з кожним роком стає все більше.

Щоб розібратися, яка дата правильна, потрібно звернутися до історії.
Поява православних вірян і католиків: розкол християнства

В IV столітті Церква відрізнялася дуже чітким розподілом (пентархія). Тобто всі християни світу підпорядковувалися п’ятьом патріархам: Константинопольському, Римському, Антіохійському, Александрійському, Єрусалимському. Існувало також дві основні церковні кафедри: Римська (або Західна) і Константинопольська (або Східна).

З часом між двома кафедрами почали виникати суперечки через політичне й економічне становище церков. Римська церква більше «опікувалася» галльськими, германськими і сакськими народами, в той час як Константинопольська — слов’янами та греками. У Східній кафедрі богослужіння правили грецькою мовою, а в Західній використовували латину. З часом з’явилися певні відмінності в обрядовості та віровченні, тому прості суперечки між Патріархатом Константинопольським та Папою Римським переросли у справжній відкритий конфлікт.

За часів правління Папи Римського Лева IX та Константинопольського Патріарха Михайла Керуларія конфлікт досяг свого апогею. Останній вирішив, що Західна Церква повинна відділитися від Східної, тому попросив Папу називатися «Східним Папою». Однак на це він отримав відмову. Керуларій образився і написав документ «Викриття латинян», де перелічив усі «гріхи» Західної Церкви. Папа Римський не забарився з відповіддю і наклав анафему, відлучивши Патріархат від Церкви. Керуларій скликав Помісний Собор і засудив дії Папи та його легатів. 1054 року відбувся остаточний розкол Церкви. Саме тоді й виникли православні віряни та католики. Однак всі Церкви й надалі дотримувалися Юліанського (сонячного) календаря аж до XVI століття.

Юліанський та Григоріанський календарі: чому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни — 7 січня

Якщо казати точно, то рік триває 365 днів, 5 годин, 48 хвилин і 6 секунд. Коли створювали Юліанський календар, 5 годин врахували (тому раз на чотири роки бувають високосні роки, які тривають 366 днів), а ось про 48 хвилин та 6 секунд забули. Тому 1582 року помітили, що календар «відстає» від сонячного циклу. Зробив відкриття математик та астроном Алоізій Ліліус, і відразу пішов із цим до Папи Римського Григорія XIII, який тоді керував Західною Церквою. Папа послухав астронома і вирішив створити новий календар, який назвали Григоріанським.

Більшість країн Заходу та Римська Церква одразу прийняли Григоріанський календар і почали проводити за ним богослужіння. Православний Патріархат відмовився та зажадав і далі жити за Юліанським календарем.

Щоправда, в повсякденному житті східних вірян все ж відбулися зміни. 1918 року почали дотримуватися Григоріанського календаря, але Церква однаково продовжувала прив’язувати всі дати до Юліанського. Від XVI до XX століть минуло 400 років і різниця між календарями становить рівно 14 діб. Саме тому католики святкують Різдво 25 грудня, а православні віряни за два тижні — 7 січня.

Різдво 25 грудня: аргументи «за»

Насправді всі християни святкують Різдво Христове 25 грудня, однак деякі православні церкви роблять це за Юліанським календарем, тому дата припадає на 7 січня. Чому варто перейти на святкування Різдва 25 грудня:

В сучасному побуті ми всі користуємося новим (Григоріанським) календарем, тому святкувати великі церковні свята за старим просто нелогічно.

За словами очільника ПЦУ митрополита Епіфанія, українцям варто перейти на дату святкування 25 грудня. Він вважає, що перехід триватиме близько 10 років. «Ми покликані проводити, перш за все, просвітницьку роботу. Ми святкуємо 25-го, просто за різними календарями. Так, цю помилку треба буде виправити».

Прихильники 25 грудня як дати святкування Різдва Христового вважають, що перехід віддалить нас від російських і радянських традицій.

Доктор богословських наук Дмитро Степовик вважає, що українцям варто святкувати Різдво 25 грудня, і для цього є кілька вагомих причин. Насамперед не існує точної дати, коли народився Ісус Христос, однак у християнській традиції це сталося під час зимового сонцестояння (саме 25 грудня до світлового часу доби починає додаватися одна хвилина). Також до Різдва повинен закінчитися Пилипівський піст. Якщо велике свято буде 25 грудня, то піст закінчуватиметься до Нового року (це день співів, веселощів і танців, які заборонені під час суворого посту).
Чому потрібно залишити Різдво 7 січня: аргументи «за»

Для багатьох українців святкування Різдва 7 січня залишається теплою сімейною традицією, від якої вони не хочуть відмовлятися. Також є й інші аргументи «за», щоб залишити святкування Різдва 7 січня:

На думку згаданого вище митрополита Епіфанія, не можна різко змінювати дату святкування, адже це призведе лише до розколу серед українців. Тому перехід повинен бути поступовим і мудрим.
Якщо перенести святкування Різдва на 25 грудня, доведеться переносити й інші великі православні свята. Зокрема, День святого Миколая, Хрещення, Василя тощо. Багатьом вірянам таку зміну буде важко сприйняти.

В українських традиціях споконвіку від Різдва 7 січня починався період святок, який тривав до 19 січня (Водохреще). Він має чимало обрядових пісень і звичаїв. Не можна просто викорчувати з пам’яті народу вікові традиції.

Деякі етнографи та історики вважають, що дата святкування 7 січня прийшла не з Москви, а була створена ще під час Київської Русі. Тобто російські землі перейняли її від нас.

Немає принципової різниці, коли святкувати таку подію, як народження Ісуса Христа, адже в Біблії немає точної її дати.

Обидві дати Різдва мають свої вагомі аргументи. Тому кожен вірянин повинен сам вирішити для себе, коли святкувати, але сваритися з цього приводу з рідними і друзями не варто. Адже справжня віра — в наших серцях, і вона не прив’язана до дат.

Нагадаємо читачам що це публікація річної давнини.

А що ми маємо на сьогодні:

З 1 вересня 2023 року Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ) перейшли на новий календар свят. Тепер більшість церковних дат відзначатимуться на 13 днів раніше. Зміни торкнуться лише нерухомих свят, а ось чинну Пасхалію – святкування Великодня і прив’язаних до нього подій, зберігатимуть. Такий перехід зі старого юліанського календаря на новий без врахування Великодня називають новоюліанським календарем. Парафіям та монастирям надали право обирати та залишатися на “старому стилі”.

Суспільне дізнавалось, яких змін чекати від літургійної календарної реформи, коли тепер святкуватимуть найважливіші церковні дати та чи є громади та парафії на Львівщині, які відмовляються або відтерміновують перехід.

Історичне рішення
Рішення про перехід на новий календар УГКЦ ухвалила в лютому цього року. Для парафій, які не готові до такого кроку, залишили можливість літургійного життя за юліанським календарем до 2025 року. Про це йшлося у 5-й постанові 93-ї сесії архиєрейського синоду УГКЦ в Україні, яка відбулася у Брюховичах біля Львова.

Перехід на новоюліанський календар з нового церковного року ПЦУ остаточно затвердила на Помісному соборі 27 липня цього року. Це рішення стало історичним, адже кілька століть українська церква мала юліанське літочислення, яке було одним з елементів російської церковної традиції. Новоюліанський календар практично у всьому збігається із григоріанським. Останній є загальноприйнятим стандартом для більшості держав світу, а також використовується в римо-католицьких церквах.

До реформи ПЦУ та УГКЦ кілька століть жили та святкували за старим юліанським календарем, який відстає від світського на 13 днів. Католики та протестанти перейшли на більш точний григоріанський календар ще у XVI столітті за указом Папи Римського, але православні віряни не прийняли календарну реформу. Спроби перейти на сучасний календар в Україні були з початку XX століття, але їм заважав Радянський Союз. 2023 року українські церкви виправили неточність між церковним та світським календарем, і майже всі свята відзначатимуть одночасно з католиками. Винятком стане Великдень та пов’язані з ним свята, такі як Трійця та Вознесіння Господнє, які вираховують за місячним календарем.

За словами релігієзнавця, директора Релігійно-інформаційної служби України (РІСУ) Тараса Антошевського, ми нарешті будемо жити за “правильним годинником”, а не таким, що запізнюється.

“Раніше, говорячи про дати зі світського календаря, який є в основі григоріанським, і використовуючи їх для інших свят, виходила плутанина. Тобто люди жили у світському житті за одним календарем, а в церковному – за іншим. У календарі біля дати 7 січня у другій колонці було написано 25 грудня, тож люди, які думали, що відзначають Різдво 7 січня, насправді робили це 25 грудня. Церква використовувала календар, який відставав на 13 днів від календаря, який ми вживали. Тепер ми не будемо обманювати ні себе, ні інших, говорячи, вживаючи чи плутаючи з датами”, — каже співрозмовник.

Як наголосив Тарас Антошевський, наші прадіди Різдво святкували взагалі 6 січня і тоді різниця була 12 днів, ще раніше – 5 січня (з різницею в 11 днів), а перед тим взагалі 4 січня (з різницею у 10 днів). Юліанський календар навіть на момент встановлення Різдва, у IV столітті, запізнювався на три дні.

“І щодо церковного календаря, і висловлювань Папи Римського є одна і та ж проблема – ми живемо під впливом дуже потужних стереотипів та міфів. Але вони народились не сьогодні, а походять з царської Росії. З одного боку люди тішаться, що мають українську національну церкву, а з іншого – зайшовши у стрічки соцмереж, стає зрозуміло, що поширюють, обговорюють російські міфи, зокрема ті, які були закладені у давні часи, виступають проти “руского міра”, засуджують агресію, але надалі поводяться дивно, поширюючи їхні ідеї. Усе це робиться для того, щоб ми оцінювали світ під конкретним кутом. Те саме зі святами, які є відображенням нашого релігійного світогляду. Є євангельські, старозавітні події чи життя святих. Вони жили у певний історичний час, належали до певної історичної епохи, але трактування, поширення світоглядних штампів, стереотипів тісно засіли в головах”, – веде він далі.

Більшість вірян — “за” літургійну реформу і зі слів релігієзнавця, це хороша нагода подолати ці міфи та стереотипи, що закладені у свідомості людей.

Рухатись разом
Перехід на новий церковний календар – це не політична зміна, а переосмислення християнства та літургійного життя церкви. Як зазначив керівник пресслужби Львівської архиєпархії УГКЦ Михайло Квасюк, про зміни у календарі мовилось ще раніше, не лише, коли у 2022 році Росія почала повномасштабну війну. Єпископи та священники, спілкуючись з вірянами, вже тоді пояснювали таку потребу.

“Блаженніший Святослав казав, що це нагода нам відповідально переосмислити наше християнство та впорядкувати життя. Літургійна реформа не впливає на богословські доктрини церкви, це є напрацювання науки, астрологів. Також зміни не стосуються змісту, а лише дат. Коли ми всі разом збираємось, то єднаємось у церкві Христовій і рухаємось разом з Господом. Ісус каже: “Де двоє чи троє в ім’я моє зібрані, там я серед них”. Тому ця мить має бути чимось палаючим серед нас. Нічого не зміниться, якщо будемо сухо ставитись до таких історичних змін. Треба старатись глибше входити у значення того, що відбувається в нашому житті”, — пояснює отець Михайло Квасюк.

У Львівській архиєпархії УГКЦ, за його словами, є 430 священників, 305 парафій, не враховуючи монастирів і маленьких капличок, які розбудовуються і стають парафіями. Більшість під час синоду єпископів заявили про бажання перейти на новий календар. Однак, ті, хто в силу певних обставин цього не зробив, має час на роздуми та дії.

“У 2025 році має відбутись велична подія – зустріч Папи Римського і Патріарха Варфоломія (з нагоди 1700-річчя Першого Вселенського Собору), на якій сподіваються дійти згоди щодо єдиної дати Великодня. Тому наш синод дав парафіям, які ще не готові до змін, подумати та мати час для переходу. Проте, на цю мить, наскільки відомо, жодна з них не зверталась з проханням відтермінувати та залишитись за старим стилем”, — каже він.

За словами співрозмовника, нові підготовлені календарі дуже швидко розкуповують, а це означає, що датами цікавляться, про них хочуть знати, розуміти, готуватись.

Визначеного терміну для парафій Львівської єпархії ПЦУ, які ще не визначились чи наразі відмовляються переходити, не має, пояснює секретар управління Львівської єпархії ПЦУ Руслан Матвієнко. Це справа кожної парафії.

“У нас є рішення Помісного собору, де визначили, що церква загалом переходить на новий календар. Водночас дали можливість парафіям, які ще не готові це зробити, залишатись. Це все законно і проблем у цьому церква не бачить”, — каже священник і додає, що ті, хто бажає залишитись на юліанському календарі, повинні зібрати збори та двома третинами це вирішити.

Скільки парафій Львівської єпархії ПЦУ не перейде на новий календар, точно сказати Руслан Матвієнко не береться. Каже, що це стане відомо вже 8 вересня, коли згідно з новоюліанським календарем відзначатимуть Різдво Пресвятої Богородиці. Проте, їх буде небагато.

“В єпархії є 350 парафій. Більшість з них — переходять на новий календар, залишитись може в межах десяти. Причини на те — різні. Вважаю, що варто було б більше проводити просвітницької роботи, пояснювати людям суть реформи, говорити про те, що з 15 православних церков світу — 10 автокефальних живуть за цим календарем. Порізно жити — не зовсім зручно, тож маємо це розуміти”, — веде далі співрозмовник.

На думку релігієзнавця Тараса Антошевського, звиклість людей до “нових” дат може прийти досить швидко, потрібно лише усвідомити та захотіти.

“Не можна чекати, щоб хтось перейшов, а самим цього не робити. Вже минулого року чимало українців святкували Різдво 25 грудня. Якщо в людей буде бажання, тверда віра, то прийде і звикання”, – наголосив Тарас Антошевський.

Новий церковний календар на 2023 рік
Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня)
Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня)
Покрови Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня)
Архистратига Михаїла – 8 листопада (замість 21 листопада)
Введення в храм Пресвятої Богородиці – 21 листопада (замість 4 грудня)
Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня)
День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня)
Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня)
Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня)
Архидиякона Стефана – 27 грудня (замість 9 січня)
Щедрий вечір, день святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня)
Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня)
Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)
Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого)
Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня)
День святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня)
Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) – 24 червня (замість 7 липня)
Апостолів Петра та Павла – 29 червня (замість 12 липня)
Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня)
Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня)
Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня (замість 19 серпня)
Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня)
Усікновення голови Іонна Хрестителя – 29 серпня (замість 11 вересня)

Дати святкування рухомих свят у 2024 році
Вербна неділя – 28 квітня
Великдень – 5 травня
Вознесіння Господнє – 13 червня
Трійця – 23 червня

Джерело