Україна ще не перемогла до кінця, але Росія вже програла – провал стратегічних цілей Кремля

Новини

2022 рік закінчився початком 11-го місяця війни в Україні, однак до її завершення, очевидно, ще далеко. Однак вже зараз можна підбити підсумки календарного року і зробити головний висновок: Україна ще не перемогла, але Росія вже програла, що можна легко довести, проаналізувавши хронологію війни.

Очевидно, що головною метою будь-якої війни або воєнної операції є досягнення кращих (територіальних, економічних, політичних, військових) умов для її ініціатора, в іншому випадку починати бойові дії немає сенсу взагалі. Серед багатьох цілей, які заявляв Кремль у різні місяці 2022 року, фактично жодної досягнуто не було, а частина з них навіть набула повністю протилежного ефекту. Крім того, в результаті вторгнення Росія отримала безпрецедентну санкційну відповідь, чого не очікувалось взагалі, але про це нижче. obozrevatel.com

Демілітаризація і денацифікація провалились – Україна консолідувалась і стала грізним супротивником

По-перше, дві публічно озвучені цілі на початку вторгнення були цілком провалені. Абсолютно вигадана “денацифікація” призвела до бурхливого росту національної самосвідомості українців і поклала край будь-яким ілюзіям про “братерський російський народ”. Демілітаризація не тільки повністю провалилась, а й дала цілком зворотний ефект. Збройні сили України не тільки не були знищені, а й навпаки – провели успішну мобілізацію, отримали й продовжують отримувати величезні обсяги нової військової техніки, боєприпасів, обладнання та амуніції від країн НАТО, а головне – продовжують здобувати неоціненний досвід перемог над ворогом на полі бою. Російська армія, навпаки, зазнала відчутних втрат у живій силі та бойовій техніці, включно з авіацією і флагманом Чорноморського флоту, витратила велику кількість боєприпасів і вдалась до мобілізації власного населення та ув’язнених, а також до розконсервації складів зі старою військовою технікою.

Україна захистила незалежність і продовжить звільнення своїх територій

По-друге, цілі, які майже не озвучувались публічно, але, безсумнівно були поставлені – це територіальні захоплення українських земель, зміна влади або повна ліквідація України як держави – також майже повністю провалились. У ході війни ЗСУ повністю звільнили території Київської, Житомирської, Чернігівської, Сумської, майже повністю Харківської та Миколаївської областей, частково Херсонську область і відбили в окупантів єдиний захоплений ними обласний центр. Повністю провалились плани Кремля щодо окупації Одеси, відрізання України від Чорного моря і прориву до Придністров’я. Головною стратегічною поразкою став розгром російського угрупування під Києвом, що зламало плани “бліцкригу”, в яких українська столиця мала б капітулювати, а Україна – стати васалом Кремля на кшталт Білорусі або повністю втратити державний суверенітет. На цей момент саме збереження державності та незалежності і є найбільшим здобутком і головною метою України в цій війні.

Захист невизнаних республік Росія перетворила на їх знищення

По-третє, провал всіх попередніх цілей війни змушує Кремль активно шукати інші публічні пояснення своїй агресії. Зараз Росія намагається сформулювати цілі як захист т.зв. “Л/ДНР” і російськомовного населення на цих територіях, однак і це є абсолютною профанацією. Саме бойові частини з мобілізованих жителів невизнаних республік зазнали найбільших втрат у десятки тисяч вбитих і поранених, а такі міста як Маріуполь, Рубіжне, Попасна, Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Авдіївка, Мар’їнка, Бахмут та інші були майже вщент зруйновані в ході т. зв. “визволення” з боку російських окупантів. Крім того, саме “російськомовне” населення України, “захистом” якого так опікується Кремль, найбільше постраждало в результаті дій російської армії, особливо якщо згадувати численні жертви в Маріуполі, Харкові, Краматорську тощо. Фактично на 11-му місяці війни росіяни так і не змогли на 100 відсотків захопити Луганську область, не кажучи вже про Донецьку, хоча на початку вторгнення це планувалось як пріоритетні цілі.

Міжнародні відносини та економіка – ізоляція Росії та величезний санкційний тиск

Нарешті, величезним стратегічним провалом стали міжнародні відносини Росії, в яких теж можна констатувати майже повну ізоляцію з боку цивілізованих країн. Головними партнерами Кремля стали авторитарні режими та країни-ізгої на кшталт Білорусі, Сирії, Ірану та Північної Кореї, а завжди лояльні Китай, Індія та середньоазійські країни значно скоротили економічні відносини, побоюючись санкцій. Вторгнення в Україну тільки укріпило військове співробітництво Європи із США, НАТО визначило Росію як головного супротивника, а до альянсу приєдналися раніше нейтральні сусіди РФ Швеція та Фінляндія. Україна не тільки не відмовилась, а навпаки, активізувала свою євроатлантичну інтеграцію, країни НАТО фактично створили “антипутінську коаліцію” у форматі регулярних зустрічей в Рамштайні, а президент США ще у травні підписав закон про ленд-ліз, гарантуючи безперебійні постачання озброєння.

В економічному плані Росія отримала дев’ять пакетів фінансово-економічних санкцій, втратила великі обсяги нафтогазового ринку в Європі й світі, недоотримала мільярди інвестицій, з країни вийшли сотні іноземних компаній, а десятки країн відмовились від співробітництва із російським військово-промисловим комплексом тощо. Жорсткі обмеження були накладені на російські науку, культуру, спорт і туризм, а в результаті мобілізації країну залишили майже 1 мільйон економічно активних громадян, і загалом прогнози щодо розвитку економіки Росії залишаються вкрай невтішними.

Звільнення окупованих територій залишить Росію без здобутків у війні

Усе це свідчить про повний провал цілей воєнної операції Росії та значне погіршення її військового, економічного і політичного становища, ніж було до війни. За 10 місяців війни до активу Кремля можна віднести відчутні втрати в українській економіці в результаті терористичних ударів по інфраструктурі, промислових об’єктах та населених пунктах. Серед здобутків, за які міцно тримається путінський режим, є лише територіальні захоплення – відрізання України від Азовського моря, прокладення “сухопутного коридору” в Крим, захоплення ЗАЕС і шляхів подачі води в окупований Крим, а також окупація низки міст і територій Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.

Таким чином, можна констатувати, що Україна успішно виконує головну мету у цій війні, а саме збереження незалежності, суверенітету і державності українського народу, а також зрив стратегічних окупаційних планів супротивника. Відвоювання Україною захоплених в результаті вторгнення територій і вихід до кордонів 24 лютого 2022 року можна вважати одним з найреалістичніших сценаріїв перемоги. При цьому збереження ізоляції та санкційного тиску на Росію мають у середньостроковій перспективі сприяти трансформації кремлівського режиму і відмови від захоплених українських територій Донецької та Луганської областей, а також Криму в обмін на нормалізацію економічних відносин.