Воpожа pакета влучила у будинок. Згадаймо семиpічного Олексія Бондаpя та його pідних ФОТО

Новини

Ще у дитсадку хлопчик знав назви галактик, метеоритів та столиці держав.

Щодня українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо семирічного Олексія Бондаря.

19 березня 2022 року російські військові завдали авіаудару по приватному будинку в селищі Костянтинівка Миколаївської області. Здійнялася пожежа. Будинок згорів, а люди, які там були, загинули. Це – Олексій Бондар, його мама Ірина та бабуся Валентина.

Олексієві було сім років. Він народився в Миколаєві. У вересні 2021-го пішов до першого класу Миколаївської школи №57 імені Тараса Шевченка. Навчався футболу в місцевому дитячому спортивному клубі. Олексій знав чи не всі країни світу та їхні столиці. Залюбки грав із батьком в шахи та шашки.

«Льошик був бажаною дитиною. Нам було все одно, хто народиться: хлопчик чи дівчинка. Моя сестра Валентина, бабуся Льоші, говорила: «Що є – все наше». Це був її єдиний онук», – розповіла сестра бабусі хлопчика Наталія Сидорова.

«Він був дуже розумним хлопчиком. Деяким дорослим не стільки відомо, скільки знав семирічний Олексій. Мріяв стати футболістом. Він так щиро усміхався, коли йому щось вдавалося», – додала жінка.

Олексій та його мати Ірина

Олексій з мамою.

Льоша ріс сором’язливим та допитливим. Батьки й рідні купували дитині все для розвитку: велику залізницю, різні конструктори та книги. Олексій ще в дитсадку знав назви галактик, метеоритів і столиці держав. «Діти називали йому країни, а він говорив столиці. Перевіряли у комп’ютері, чи правильно – все правильно. Льошик не по своїх роках був розвинений», – пригадала Наталія Сидорова.

Хлопчик захоплювався шахами та шашками. Рідні водили Льошу в парк, де він охоче випробовував свої сили, граючи там з літніми людьми.

Сестра бабусі назвала малюка дуже розсудливим: «Ніколи нічого не просив з іграшок. Міг спитати: «Бабусю, а ти можеш купити? Гроші дозволять?».

Олексій Бондар з мамою Іриною

Олексій захоплювався футболом, ходив у секцію. У 2021-му пішов у перший клас. Вчитись йому подобалось.

«Спокійний, добрий, мав гарну поведінку. Виконував завдання від «А» до «Я». Мав витончений та м’який характер», – пригадав Олексія класний керівник Олег Кікіна.

Учитель зауважив, що Льоша гарно оформлював свої роботи. Мав здібності до математики. За успішністю був серед найкращих учнів класу.

На той час Ірина не жила з батьком Льоші Євгеном, але він приділяв йому багато часу, коли його відпускали з військової служби. З мамою Олексій мандрував Україною, їздив на море та у гори.

Незадовго до повномасштабної війни, 6 лютого 2022-го, Олексію Бондарю виповнилось сім років. На день народження хлопчик отримав омріяного хом’яка. Рідні згадують, що він опікувався тваринкою як маленькою дитиною.

Після 24 лютого Ірина, Льоша та його бабуся Валентина переїхали з Миколаєва до селища Костянтинівка. У родині думали, що у дачному будинку буде спокійніше, адже поряд немає військових чи інфраструктурних об’єктів. Олексій забрав із собою у приватний будинок і омріяного хом’ячка.

19 березня надвечір у дім, де переховувались родичі, влучила ракета з літака. «Рідні були у знайомих, повечеряли та вирушили додому. Якби на пів годинки затримались, залишилися б живі», – розповіла Наталія Сидорова.

Ірина, Льоша та Валентина загинули на місці. Від будинку залишились лише яма та гора цегли.

«Першою знайшли мою сестру Валентину. Я одразу сказала, що Льоша буде десь біля неї. Він любив засинати біля бабусі. Перед сном її постійно гладив, казки розповідав. Вони один в одному душі не чули, так і загинули разом», – зазначила Наталія Сидорова.

В Олексія Бондаря залишився батько Євген, який захищає Україну на передовій, бабуся, дідусь та прабабуся.

Джерело