«Мариночку з донечкою поховаємо в одній могилі»: у Білій Церкві родина звинувачує лікарів у смерті вагітної жінки та її дитини

Новини

Звістка про смерть жінки на 7-му місяці вагітності сколихнула Білу Церкву на Київщині. Відомо, що життя 38-річної Марини Ситнікової-Кутової та її ненародженої донечки обірвалось у міському пологовому будинку. За словами рідних, до лікарні вона потрапила з діагнозом «тахікардія» й медики запевняли, що їй нічого не загрожує. Проте з кожним днем майбутній мамі ставало дедалі гірше, а коли вона померла у стінах закладу, рідним про це навіть ніхто не повідомив. Вони нарікають на недбалість лікарів і вже написали заяву до поліції та прокуратури…

«Мені здається, що це якийсь страшний сон. У 2014 році на війні загинув мій чоловік, в тому ж році не стало тата. Наприкінці жовтня минулого року померла мама. І тепер я втратила єдину рідну людину — свою сестричку. Залишилася сама, — зі сльозами на очах розповіла «ФАКТАМ» рідна сестра померлої Ірина Григор. — Ми з Мариною були надзвичайно близькі, вона зі мною ділилася потаємним. Її знали у нашому місті багато хто, адже сестра займала одну з керівних посад у школі англійської мови. Вона на танці ходила, обожнювала бачату, сальсу, займалась йогою, любила подорожі, природу. Окрім того, Марина часто брала участь в екологічних акціях у Білій Церкві, прибирала місто разом з однодумцями. Вони з Максимом довго жили у шлюбі, але не мали діток. І ця вагітність для них стала довгоочікуваною, щастю не було меж.

Про те, що стане мамою, сестричка дізналась на мій день народження. Ми плакали від щастя, бо не очікували на це диво. Марина звільнила у шафах вільне місце для речей майбутньої дитини, вже почала потрохи щось купувати. Навіть ім’я з чоловіком обрали для донечки — Єфросинія. Очікували на її появу на світ в середині грудня. Перші два триместри минули добре, сестра почувалася чудово. Результати аналізів, які вона здавала, не викликали жодних питань у медиків. Жодних патологій. Але на сьомому місяці вагітності Марина стала скаржитись, що в неї задишка, сильно стукає серце, виникли проблеми з високим тиском. Про це сестра повідомила лікарю, була на консультації в кардіолога. Їй поставили діагноз «тахікардія» й призначили таблетки. Але краще їй не ставало”.

Напередодні, продовжує Ірина, вони викликали швидку допомогу й лікарі запропонували госпіталізацію.

«Ми сказали, що залишаємось, може, стане легше. Проте через годину Марина заявила, що їде у пологовий, бо переживає за здоров’я свою та малечі, так їй буде спокійніше. Вони з чоловіком зібрали речі й поїхали. Сестру поклали у відділення на четвертому поверсі. Майже п’ять днів ставили крапельниці, від чого тиск знизився. Проте тахікардія не проходила. Їй стало важко пересуватись. Тому Марина навіть поставила відро у палаті, бо далеко було йти до туалету в кінці коридора. В палату до неї нікого не пускали, щоб поміняти їй постіль або погодувати, коли їй ставили крапельницю. Хоча відвідувачі були в бахілах, масці, шапочці та халаті. Душ, який є на поверсі, — тільки для медичного персоналу, пацієнтам користуватися ним було заборонено. Жінка, яка роздавала їжу, навіть не дала їй обіду, бо тарілка була брудною, а сил помити її сестра просто не мала. Ось таке відношення! Мене лиш раз пустили до Марини помити її та замінити простирадло. Медсестра тоді заявила, що це одноразова акція. Передачі ми передавали через вікно. Лікар-куратор на звернення сестри, що важко дихати та пересуватися, відповів, що таке трапляється, що треба підійматись і ходити та що, коли вона дійде до туалету, її відпустять додому. За цей період, який моя сестра перебувала в лікарні, їй не зробили кардіограму, вони брали до уваги ту, яка проведена майже 5 днів тому.

1 жовтня під час розмови з чоловіком Марина сказала, що їй страшно й що вона може тут померти. Він заспокоїв її, мовляв, прийде лікар і її стан покращиться. Останній раз, коли він бачив її через вікно, вона навіть рукою не помахала, як робила це завжди”.

Вранці у понеділок, 2 жовтня, вагітна жінка вже слухавку не брала. Чоловік відразу ж виїхав до лікарні.

«Він цілу дорогу дзвонив, а у відповідь — тиша. Вже у палаті він Марину не знайшов. Чоловіку сказали, що дружина на п’ятому поверсі, хай іде туди та дізнається, що сталося. Потім Максима викликали до головного лікаря. На запитання: „Чи жива моя жінка?“ йому відповіли, що ні… За словами медиків, вони самі не розуміють, що відбулося, постійно повторювали: „Сталась трагедія“, — додає Ірина Григор. – І наголошували, що сестра могла б померти на вулиці, на майданчику. Але ж вона померла у лікарні! Під наглядом! Наскільки ми розуміємо, вночі Марині стало зле, її забрали до реанімації, й там вона померла. Дитина теж. Чому сестрі не зробили кесарів розтин і хоча б не врятували донечку, ми не розуміємо. Якщо у Білій Церкві лікарі знали, що ситуація складна, то чого ж не направили сестру до Києва?! Все-таки це 38-річна жінка й перша вагітність. Лікарка-куратор під час нашої зустрічі дивилась на мене, як на якийсь непотріб, вона не визнала провини. Нам же навіть ніхто не зателефонував та не повідомив про смерть Марини. Значить, було що приховувати. Тому ми написали заяву до поліції та прокуратури. Винні мають понести відповідальність, бо це недбалість. На війні у важких умовах бойові медики рятують людей, а тут у комфорті молоду жінку лишили помирати, не зробивши їй за весь час навіть кардіограми».

Під час нашої розмови сестра померлої повідомила, що із чоловіком Марини вирішили проводити судово-медичну експертизу в Києві, адже місцевим лікарям не довіряють:

«Зараз стоїмо біля моргу та очікуємо на нашу Мариночку та її крихітку. Ховатимемо їх разом в одній могилі. Серце рветься на шматки. Замість рожевих стрічок ми купуємо чорні…»

Допис про смерть молодої жінки з немовлям Ірина Григор опублікувала у соцмережі. Користувачі підтримали родину померлої. Дехто скаржиться, що це не перший випадок лікарської недбалості.

«Невиправні наслідки пологів у цій лікарні залишаться зі мною на все життя… Не кажу про всіх, але є там лікарі, до яких краще не потрапляти… Співчуття рідним», — пише Оксана Фоменко.

На трагедію з вагітною відреагував директор КНП БМР «Білоцерківський пологовий будинок» Юрій Кух — у відеокоментарі, опублікованому в соцмережі на сторінці пресслужби територіальної громади:

«2 жовтня у закладі сталася трагедія. Висловлюю рідним співчуття. За фактом того, що відбулося, правоохоронні органи проводять розслідування. Я як керівник підприємства хочу наголосити: особисто всебічно сприятиму органам слідства, аби подібна трагедія не повторилась більше ніколи. Крім того, за моєю ініціативою проводиться внутрішнє розслідування. У разі виявлення будь-яких порушень протоколу лікування виправдань не буде нікому».

Як повідомили у Білоцерківському районному управлінні поліції, за фактом смерті жінки та дитини поліція почала розслідування за фактом неналежного виконання лікарських обов’язків медичним працівником. Слідчі збирають всю інформацію.