Напад Китаю на Тайвань неминучий навіть після вторгнення Росії в Україну — CNN

Новини

Китай продовжує розвивати свої можливості для роботи у відкритому морі далеко від своїх портів.

Китай залишається “основним довгостроковим викликом” існуючому міжнародному порядку, і немає жодних доказів того, що невдале вторгнення Росії в Україну змінило погляди Пекіна на “часові рамки чи методологію” для будь-якої потенційної атаки на Тайвань, заявив провідний стратегічний аналітичний центр напередодні регіонального безпекового саміту в Сінгапурі.tsn.ua

Пропонуємо вам адаптацію аналізу позиції Китай щодо Тайваню від CNN.

Гострий конфлікт у Європі також може прискорити тенденції в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні до збільшення військових витрат і зусиль з розвитку військового потенціалу, йдеться у звіті, опублікованому в п’ятницю, червня, Міжнародним інститутом стратегічних досліджень (IISS), який приймає свій щорічний Діалог Шангрі-Ла у Сінгапурі цими вихідними.

Війна та її відгомін в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також зростаюча боротьба між Сполученими Штатами та Китаєм стануть головними темами безпекового саміту, кулуари якого вже давно є платформою для особистих зустрічей вищих посадових осіб служби безпеки.

Очікується, що серед учасників, які візьмуть участь, будуть міністр оборони США Ллойд Остін, міністр оборони Китаю Лі Шанфу, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе та міністр оборони України Олексій Резніков.

Цього року глави оборонних відомств США та Китаю не зустрінуться, що свідчить про глибину розриву у відносинах між двома країнами.

У четвер, 1 червня, Остін заявив, що “прикро”, що Китай відхилив пропозицію США зустрітися на конференції, і попередив, що постійна відсутність зв’язку може призвести до “інциденту, який може дуже-дуже швидко вийти з-під контролю”.

Цього тижня Пекін спростував заяву про те, що він блокує зусилля американських чиновників із оборони спілкуватися, натомість звинувативши США у створенні “штучних перешкод, які серйозно підривають взаємну довіру між двома державами”.

Фокус на Тайвань

Занепокоєння США та всього регіону з приводу зростання наполегливості Китаю посилилося в останні роки, оскільки Пекін швидко розширив свій військово-морський флот, мілітаризував острови в Південно-Китайському морі, намагався укласти угоди безпеки в південній частині Тихого океану та посилив риторику навколо спірних територіальних претензій.

Ці занепокоєння загострилися протягом минулого року, оскільки Пекін двічі влаштував масштабні військові навчання навколо острова Тайвань і відмовився засудити вторгнення Москви в Україну.

Це вторгнення також привернуло підвищену увагу до Тайваню як до потенційної точки безпеки в Азії.

Незважаючи на значні відмінності в геополітичних обставинах Росії та України, зовнішні уявлення про потужного агресора, що розпочинає напад, мотивований бажанням об’єднання, підсилили увагу до намірів Китаю щодо Тайваню.

Правляча комуністична партія Китаю стверджує, що самоврядна демократія є своєю власною, незважаючи на те, що вона ніколи не контролювала її, і пообіцяла об’єднати острів з материком, у разі потреби силою.

В опублікованій у п’ятницю, 2 червня, доповіді IISS, щорічній оцінці безпеки Азійсько-Тихоокеанського регіону, написаній експертами, зазначено, що немає жодних доказів того, що війна в Україні “змінила мислення Китаю щодо часових рамок або методології” щодо можливого нападу на Тайвань.

“Погляд Пекіна на Тайвань як на внутрішній виклик сформував його оцінку того, що застосування Китаєм сили для повернення острова було б абсолютно несхожим на війну в Україні”, — йдеться у звіті.

Однак китайські військові мислителі проаналізували наслідки підтримки Заходом України та фактори, які сприяли поганій військовій ефективності Росії, йдеться у звіті.

Також зазначено, що “неможливо визначити, чи застосує Китай силу для захоплення Тайваню в якийсь момент у майбутньому”, і що рішення Пекіна буде формуватися не лише “оцінкою військового потенціалу, а й розглядом ймовірності невійськової реакції США та союзників”, включаючи потенційні економічні наслідки.

“Немає доказів того, що у Китаю є фіксований графік вторгнення на Тайвань”, — додається у звіті.

Тим часом, риторика Пекіна щодо Тайваню була одним із кількох ключових факторів, що пояснюють зростаючу стурбованість Японії Китаєм, йдеться у звіті.

“Наростаюче протистояння”

Згідно зі звітом, Китай продовжує розвивати свої можливості для роботи у відкритому морі далеко від своїх портів.

Але зусилля США та їх найважливіших регіональних союзників збільшити фінансування та готовність військово-морського флоту “можуть сприяти зміні військово-морського балансу на їхню користь”.

Останніми роками США доклали спільних зусиль, щоб зміцнити свої безпекові альянси та присутність у регіоні перед обличчям зростання Китаю.

Це включало зміцнення тристороннього співробітництва з союзниками — Південною Кореєю та Японією — та оновлення угруповання безпеки з Австралією, Японією та Індією, що широко розглядається як протидія військовому зростанню Китаю.

На початку цього року США, Велика Британія та Австралія домовилися побудувати об’єднаний флот елітних атомних підводних човнів.

Однак багато держав регіону вважають за краще уникати ставати на бік “зростаючої конфронтації” між США та Китаєм, йдеться у звіті IISS, додаючи, що “не існує загальнорегіональної тенденції до приєднання до США” через економічну залежність і страх перед ескалацією.

Пекін неодноразово стверджував, що його Народно-визвольна армія є оборонною силою, покликаною захищати світовий мир і розвиток. Очікується, що голова оборони Китаю Лі підкреслить це на конференції, де він також обговорить бачення Пекіном регіональної безпеки.

Це перший раз, коли Лі бере участь у конференції після вступу на посаду міністра оборони на початку цього року. У 2018 році США запровадили санкції проти Лі через купівлю Китаєм російської зброї.

І він, і Остін мають виступити на конференції, яка триватиме з 2 по 4 червня.