В Укpаїні запpопонували зміни до закону про мобілізацію! Проєкт уже в Раді

Новини

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9566 про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення можливостей мобілізовувати громадян у військові підрозділи, а також для виконання робіт, що мають оборонний характер, забезпечують функціонування національної економіки в умовах воєнного стануяким пропонуються зміни до Закону про мобілізацію. Серед іншого, народні депутати хочуть розширити перелік осіб, які можуть вручати повістки призовникам та військовозобов’язаним в Україні.

Автором ініціативи є нардеп від фракції “Слуга Народу” Георгій Мазурашу.

Хто зможе вручати повістки.

Проєктом пропонується надати повноваження житлово-експлуатаційним організаціям (ЖЕО), об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) та іншим організаціям, які обслуговують житлові будинки, вручати повістки та сприяти прибуттю за викликом. На них також покладається обов’язок подавати відомості про призовників і військовозобов’язаних до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Тобто, у разі ухвалення документу, повістки військовозобов’язаним зможуть вручати консьєржи, двірники, інші працівники ЖЕО, ОСББ та інші організації, які обслуговують будинки.

Водночас, яким чином це відбуватиметься та за якою процедурою, законопроєкт алгоритму не передбачає.

До яких наслідків це може призвести.

На думку адвоката Ростислава Кравця, законопроєктом №9566 пропонується зняти відповідальність з ТЦК та СП стосовно військового обліку та перекласти її на двірників та конс’єржів, а також ОСББ, які нібито зобов’язані вести військовий облік і вручати документи від ТЦК.

“Що насправді є дуже сумнівним, тому що надання таких повноважень і обов’язків фактично призведе до знову ж таки зняття відповідальності з тих осіб, які за це отримують заробітну плату. І фактично може призвести до жахливих наслідків – повного колапсу в системі обліку. Оскільки дуже важко зрозуміти, яким чином ОСББ, ЖЕО, консьєрж, чи якась керуюча компанія може дізнатися, що особа є військовозобов’язаною, чи не є військовозобов’язаною”, – зазначив Ростислав Кравець у коментарі сайту ТСН.ua.

За його словами, на сьогоднішній день проєкт закону досить спірний не тільки в цій частині, а й в частині військової служби та інших його аспектах.

“Тому я думаю, що шанси на його ухвалення вкрай низькі”, – додав адвокат.

ОСББ і зараз можуть передавати повістки.

Наразі повістки можуть вручати виключно повноважні особи ТЦК та СП, нагадав Ростислав Кравець.

“Будь-які сусіди, особи на блокпостах, які не уповноважені, це робити не можуть. Також повістки можуть вручати через органи місцевої влади, тобто сільська рада, районна рада, міська рада. Можуть вручатись через ті самі ЖЕО та ОСББ, їм направлятись, це не заборонено законом. Цим законопроєктом на них намагаються перекласти саме питання військового обліку. Також повістки можуть вручатись через адміністрацію на місці роботи військовозобов’язаного”, – зазначив ТСН.ua адвокат.

Він пояснив, що повноважні особи ТЦК та СП можуть принести повістки до ОСББ, а, наприклад, консьєрж лише рознести їх по поштових скринях.

“Водночас на жодного громадянина України не покладається обов’язок перевіряти цю поштову скриню або забирати її в консьєржа. І підтвердити отримання цієї повістки буде вкрай важко”, – додав ТСН.ua Ростислав Кравець.

“Повернення у сталінські часи”.

Правник, очільник “Центру конституційного моделювання” Геннадій Друзенко погоджується, що такою ініціативою в Україні намагаються перекладати відповідальність та експериментувати замість того, щоб створювати алгоритми, протоколи і змушувати їх працювати.

“Цих воєнкомів у районі кожному (повно – ред.), а тут в кожному ОСББ, хтось джекпот збирає. Всі ми воєнкоми. Причому ж система… Ну добре, звільнили всіх обласних воєнкомів, районні як займалися свавіллям, так і займаються. Є чудовий вираз: “Макдональдсу” байдуже, хто в ньому працює, бо алгоритми і протоколи настільки відпрацьовані , що люди мінімально впливають на їх виконання. Так замість того, щоб створювати і змушувати їх працювати, перекладаємо, експериментуємо”, – вважає Геннадій Друзенко.

Він припускає, що така ініціатива може призвести до стукацтва та повернути суспільство в радянські часи.

“Це знову ж таки веде, коли домкоми були фактично другим НКВД, у сталінські часи. Це стукацтво. І це мене дуже непокоїть. Бо насправді ж ми воюємо не так за квадратні кілометри, як за нашу іншість. У квадратних кілометрах, он з Росією обʼєднуєшся, в тебе квадратних кілометрів більше всіх у світі. Частина з них абсолютно не освоєні і заповнені ресурсами. Але якщо ми робимо людиноцентричний вибір, тобто дійсно з одного боку відкриваємо можливості для людей, а з іншого боку ми вважаємо, що людське життя це справді цінність, можливо, така ж важлива як свобода, як гідність, то тоді потрібні зовсім інші підходи”, – вважає Геннадій Друзенко.

Він додає, що героїзм, який був на початку повномасштабної війни в 2022 році, коли українці бігли в військкомати та стояли в чергах, вичерпався.

“Моя теза дуже проста: щоб виграти цю війну, треба налагодити ефективність державної машини. І не на рівні таких публічних порок, які викликають авації, але ненадовго. А на рівні того, щоб механізми працювали. Щоб “Макдональдсу” було байдуже, хто в ньому працює. А зусиль у цьому напрямку я не бачу”, – зазначив Геннадій Друзенко.

Документ потребує доопрацювання.

Адвокатка Марина Бекало також вважає, що законопроєкт потребує доопрацювання. Ним серед іншого пропонується мобілізувати лише “вмотивованих патріотів”, а громадян, які не хочуть воювати, залучати до роботи на економіку.

“Залучення громадян до робіт оборонного характеру в разі ухвалення цього законопроєкту покладається на ТЦК та СП. Яким чином це відбуватиметься та за якою процедурою, проєкт відповідного алгоритму не передбачає”, – зазначила ТСН.ua адвокатка.

У проєкті лише йдеться, що громадяни мають письмово подати заяву до ТЦК про відмову від мобілізації з особистих або релігійних переконань. В іншому разі вони будуть призвані на військову службу в загальному порядку.

“Водночас законопроєктом не регулюється питання щодо зарахування до страхового і трудового стажу періоду виконання робіт оборонного характеру за такими контрактами. Проєкт однозначно потребує доопрацювання”, – вважає Марина Бекало.

Вона додає, що проєктом також запроваджуються повноваження Національної поліції доправляти порушників правил військового обліку, а також законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до ТЦК. У такому разі ТЦК зможе подавати до поліції відповідні звернення, а вже далі поліція має доправляти таких порушників до ТЦК.

Нагадаємо, що в Україні вчергове продовжили мобілізацію та воєнний стан.

Зараз законопроєкт надано для ознайомлення до Верховної Ради.

Джерело