Вражаюча спецоперація: Як дружина українського військового “викрала” коханого з російського полону, котрого вже вважали загиблим

Новини

Дружина українського військового Руслана Белінського Людмила змогла “викрасти” свого пораненого чоловіка з-під російського конвоюю. Сталося це в Херсоні у вересні торік. Лікарі допомогли підробити документи, а небайдужий погодився вивести через блокпости, пише ТСН.

Жінка дізналася, що чоловік у полоні, за 10 днів після звістки про його загибель у боях під Херсоном. Дружині Руслана сказали готуватися до похорону.

“Ваш чоловік – герой, він загинув, привеземо за день-два. Я кажу – це точно він? Так! Три свідки, які бачили, як пробило голову наскрізь, не виживають люди від такого поранення”, – пригадала жінка розмову.

У цей час Руслан лежав в окопі в селі Олександрівка на Херсонщині.

“Мене відтягнули до окопу, щоб не переїхала техніка. В окопі я лежав три дні”, – пригадав чоловік.

Коли бої стихли, мешканці Олександрівки пішли окопами, аби подивитися, чи не має там поранених українських військових.

“Вони почули, що я хриплю і мене дістали. Мене поїли яйцями і молоком”, – сказав захисник.

Руслана ховали у хліві, але він періодично непритомнів, голова була пробита. Двоє чоловіків вирішили доправити його до лікарні, але їх перехопили окупанти. Вони привезли Руслана до СІЗО, а згодом до лікарні Херсона. На допит приходив їхній капітан.

“Він мені пропонував перейти на їхній бік, я вибрав полон”, – розповів Руслан.

Палата спочатку була під конвоєм російських солдатів, а після операції Руслана вже так ретельно не охороняли. Окупанти розуміли, що втекти він не зможе. Через пошкодження мозку у нього порушилася моторика рухів.

На лікарняному ліжку Руслан згадав телефон дружини. Їй зателефонували лікарі з Херсона і повідомили, що Руслан живий, але стан його тяжкий. Відтоді вона була на зв’язку з лікарем.

Згодом Людмила наважилася їхати до окупованого Херсона. Її завдання було знайти перевізника, який не просто знає цей маршрут, а який погодиться через десятки блокпостів перевести важкопораненого українського військового. Таку людину вона знайшла. Вона змогла попередити Руслана, що виїжджає.

“Немає і немає, я не знаю, що думати і тут відкриваються двері. В мене сльози на очах, я плакав, я не можу говорити”, – стримує сльози чоловік і зараз, коли згадує той момент.

Щоб вийти з лікарні, вони чітко дотримувалися порад небайдужих херсонців. На чорному вході на них чекала автівка, а за кермом машини був чоловік місцевої масажистки, яка приходила до Руслана у лікарню. Ризикуючи, вони привозять пару до поромної переправи. За нею на Руслана і Людмилу чекають українські перевізники.

Вони проходять десятки російських блокпостів, показують підроблену лікарями довідку про ДТП. Як зазначається, ніхто з росіян довідки ретельно не перевіряв.

13 вересня вони повернулися додому до Одеси. Саме в день народження Руслана.

Зараз захисник тренується заради своїх доньок. Чоловік прагне для початку хоча б самостійно пересуватись квартирою.