“Всі залишаємося, всі воюємо”: Арестович розповів, навіщо в Україні обмежили виїзд чоловікам та що з цим робити далі

Новини

Такого обмеження, як в Україні, не було встановлено в жодній країні світу.

Про доцільність обмеження виїзду за кордон військовозобов’язаним в українському суспільстві сперечаються від його запровадження Кабміном. Знову активно про це заговорили після загострення конфлікту в Ізраїлі. Там виїзд за кордон громадянам не обмежили, втім, черги з добровольців до військкоматів однаково вишикувалися.

Колишній радник Офісу президента Олексій Арестович у коментарі сайту ТСН.ua розповів, як це рішення ухвалювалося урядом на початку повномасштабної війни. За його словами, тоді постав шоковий виклик і була необхідна концентрація всіх ресурсів.

“Тобто загальне гасло було: всі залишаємося, всі воюємо. Тому що взагалі було невідомо, як поведеться народ, армія. Жоден фахівець не міг сказати, чи будуть чинити спротив, які саме області. Чи не буде переходу на російський бік, чи достатньо буде боєздатності, чи збереться тероборона, яка частина громадян захоче піти в біженці, чоловіків саме я маю на увазі. Ніхто не міг відповісти на ці запитання. Тому що випробування було таке, яке український народ ще не проходив. Команда була: закриваємося і мобілізуємося, воюємо”, – розповів ексрадник ОП.

І це було добре перші 50 днів повномасштабної війни, вважає Олексій Арестович. Однак, за його словами, коли стало зрозуміло, що війна затягнеться надовго, підхід до мобілізації треба було змінювати.

“Після того, як шокова хвиля минула, і після провалу стамбульських перемовин стало зрозуміло, що війна вже йде надовго, це десь початок–середина квітня, і противник пішов з-під Києва, з півночі, з Харкова, Сум, Чернігівщини. Тобто фронт став переважно південний і східний. І що це каток, який дуже надовго, потрібно було змінювати підходи до мобілізації, на мою думку. Вже врегульовувати широке коло питань, пов’язаних з мобілізацією. У 21-му столітті насильно примусити людей воювати неможливо”, – вважає Олексій Арестович.

Проблема не лише в закритих кордонах

На його думку, мобілізувати необхідно через систему заохочення або ж “негативного заохочення”. Утім, позитивних стимулів має бути більше, ніж негативних. За словами Олексія Арестовича, в Україні достатньо чоловіків, які хочуть воювати, однак вони не впевнені в кількох речах. Через це кількість ухилянтів і втікачів за кордон зростає.

“Перша – чи будуть їх використовувати належним чином. Тобто належним чином навчати, екіпірувати і застосовувати. Величезна кількість скарг серед військових і мобілізованих стосовно порядку проходження військової служби. Наприклад, не можна змінити бригаду, підрозділ. Тобто всі мої друзі і родичі в одній бригаді, я хочу до неї, переведення займає шість місяців, дев’ять, рік. Людина, яка хоче перевестися, одразу стає “поганою”, з неї починають знущатися. Це хвороба нашої армії. З нею потрібно щось робити. Це один із прикладів”, – розповів ексрадник ОП.

Ще одна проблема, за словами Олексія Арестовича, в тому, що мобілізованих не завжди використовують за фахом. Тобто, наприклад, класний програміст стає мінометником. Хоча в кібервійськах він міг би принести більше користі.

“Спочатку, зрозуміло, брали всіх, давали кулемет і вперед у бій, тому що треба було рятуватися. Але зараз, через півтора року війни, вже можна було впорядкувати. Ще одна загальна скарга про “м’ясні” штурми ці всі. У нас також вистачає командирів, які воюють “по-російськи”. Тобто вперед, мене не цікавить, що там буде, в атаку. Але все ж таки ми не можемо цього собі дозволити. По-перше, з гуманних ціннісних міркувань. По-друге, у нас мобілізаційний резерв набагато менший, ніж у росіян. Навіть якщо цинічно рахувати просто за головами. Їх учетверо більше. Росіяни можуть дозволити собі з економіки вийняти ще мільйон чоловіків. Якщо ми зараз пів мільйона виймемо, у нас зупиниться економіка. Нікому буде працювати на підприємствах тощо”, – розповів Олексій Арестович.

Також багато українських військових не мають впевненості, що держава піклуватиметься про їхніх родичів, якщо вони отримають поранення або загинуть, каже ексрадник ОП. За його словами, з одного боку, в Україні передбачені величезні виплати коштів сім’ям загиблих, які надають міжнародні партнери. З іншого – бюрократія, через яку деякі сім’ї понад рік не можуть їх отримати.

“І от мобілізовані солдати або людина, якій доведеться мобілізуватися, розуміє, що не впевнений, що його вправним чином використовують за фахом. Не впевнений, що його використають там, де він хоче служити. Не впевнений, що його належним чином навчать, екіпірують і застосують на полі бою. І він не впевнений, що після його загибелі або поранення допоможуть його родині. Яка після цього може бути мотивація?” – каже ексрадник ОП.

Тому в Україні зростає кількість чоловіків, які загинули під час спроби переплисти річку на кордоні з Румунією або перейти перевали на Закарпатті, вважає Олексій Арестович. За його словами, рахунок таких ухилянтів уже пішов на сотні.

“Що нас не прикрашає. І от виходить, що в Росії, яка деспотична, ми воюємо з цією деспотією, ми вільна країна, вільне суспільство. У Росії 20 тисяч чоловіків щомісяця приходять до військкоматів добровільно. А у нас, таких вільних, повно кадрів, коли співробітники військкоматів хапають людей і силою тягнуть до армії. Це тотально деморалізує країну. Справляє неналежне враження на іноземних партнерів. Сказати, що свобода воює з тиранією – не дуже схоже. Коли на свободі силою хапають людей і тягнуть в армію”, – розповів Олексій Арестович.

Ексрадник ОП вважає, що тотально змінювати систему мобілізації, заохочень до неї та соціальної підтримки потрібно було після перших 100 днів повномасштабної війни. Тоді, за словами Олексія Арестовича, якщо б в Україні були проблеми з мобілізацією, то набагато менші, ніж зараз.

Як можна випускати військовозобов’язаних з України

Олексій Арестович вважає, що військовозобов’язаних чоловіків призовного віку треба відпускати за кордон, але частково. На його думку, забезпечено це має бути наступним чином. Наприклад, терміном до 21 дня чоловік може виїжджати з України без будь-яких спеціальних документів: маючи лише паспорт і відмітку про військовий облік.

“Але він підписує у військкоматі зобов’язання, щойно його належним чином повідомлять, що він має повернутися – повертається до країни у триденний термін або протягом тижня. Я думаю, цього достатньо, щоб приїхати з будь-якої точки світу. Якщо він цього не робить, ми його чесно попереджаємо, як держава, що він обмежується у громадянських правах. Тобто вважається ухилянтом і стає на спеціальний “червоний” облік. Що з ним потім робити – після війни будемо вирішувати. Треба буде дивитися, скільки таких людей. Якщо їх буде два мільйони, це одна політика, якщо їх 20 тисяч, то зовсім інша”, – каже ексрадник ОП.

За словами Олексія Арестовича, людина має розуміти, що її поведінка матиме наслідки. Зокрема, вона може понести кримінальну відповідальність.

Якщо чоловікові необхідно виїхати за кордон на більший термін, ексрадник ОП пропонує поставити вимогу надавати відповідні документи. Наприклад, якщо чоловік їде на 45 днів, він має надати довідку про навчання, лікування, необхідність бути з родиною, спортивні змагання, бізнес потреби тощо. Пакет документів має бути простим, а список поважних причин – вичерпним.

“Якщо йдеться про 60 днів і більше, то може додаватися ще один документ. Тобто все це можна розглянути, але загальний принцип має бути такий, що держава довіряє громадянинові. Якщо людина порушила, наприклад, її випустили на 45 діб, вона пробула 60, але потім повернулася, то має надати пояснення. І наступного разу її вже не випускають за порушення. Або пів року не дають виїжджати. Тобто має бути позитивне заохочення. Її обмежують у правах, але не переслідують, це дуже різні речі. Тобто дають зрозуміти, якщо ти порушив те, що надала тобі держава, пів року посидиш, подумаєш або взагалі не зможеш виїхати. Ми розуміємо, що про це можна дискутувати”, – розповів Олексій Арестович.

Для громадян, які працюють за кордоном і мають довгострокові контракти, наприклад, моряків, треба розглянути окремі умови. За словами ексрадника ОП, таким чином в Україні можна частково забезпечити відкриті кордони і свободу для військовозобов’язаних чоловіків. Вони б мали змогу виїжджати до родин, лікуватися, працювати або відпочивати.

Скільки чоловіків може втекти за кордон

Чоловіки, які виїдуть за кордон і не повернуться до України, звісно, будуть, каже Олексій Арестович. Однак, за його словами, їхня кількість не буде критичною.

“Тоді ми обмежуємо їх у правах, як громадян України, ступінь цього обмеження ми можемо розглянути. Я не думаю, що це буде масова втеча. Навіть якщо 50 або 100 тисяч не повернуться. Отже, ці люди обрали іншу долю. І тоді постає запитання, а навіщо вони нам потрібні такі в Україні взагалі? Чисто історично, навіщо нам люди, які не хочуть її захищати? Але все це спрацює лише комплексно”, –  розповів ексрадник ОП.

За його словами, перш ніж частково відкривати кордони, необхідно виправити мобілізаційну кадрову політику в Збройних силах і Силах оборони.

“І коли чоловік зрозуміє, що його на вулиці не спіймають, не запхнуть до бусика і не повезуть до військкомату, а наступного дня він не буде десь воювати під Бахмутом. А що він буде попереджений своєчасно, зможе впорядкувати свої справи, обрати бригаду, підрозділ, його використають по спеціальності, вправним чином навчать, він матиме певні гарантії під час служби, буде ротуватися своєчасно. І наприклад, через рік його будуть взагалі відпускати в цивільне життя з умовою, що його знову не мобілізують пів року”, – каже Олексій Арестович.

Тоді кількість чоловіків, які не бажають мобілізуватися, бояться і хочуть втекти, буде зменшена щонайменше вдвічі, вважає ексрадник ОП. Він підкреслив, що просто так відкрити кордони зараз не можна – необхідні комплексні заходи.

Щодо законопроєкту, який пропонують депутати

Олексій Арестович розповів, що відпускати військовозобов’язаних чоловіків в обмін на внески на ЗСУ, як пропонують депутати, можна. Схожі приклади є у світовій історії, однак є нюанс.

“Наприклад, Туреччина. Там обов’язкова військова повинність. Але якщо людина не хоче служити, вона може відкупитися. Тобто можна розглянути і так. Але чи не буде питань. Скажімо, 13 тисяч гривень за кордоном заробити не важко. Чи оцей захід не спричинить масовий виїзд чоловіків просто зараз – це величезне питання. Або треба ставити більшу планку, вищу. 13 тисяч гривень, 300 євро – це взагалі ні про що. Це втечуть усі тоді. Треба ставити планку, яка буде обтяжливою для тих, хто працює. Але достатньою для того, щоб людина, яка дійсно працює за кордоном і утримує родину, змогла заплатити. Я допускаю це, але це може бути лише одним із заходів”, – вважає ексрадник ОП.

Що робити з тими, хто незаконно виїхав із країни

Тих, хто незаконно виїхав з України після 24 лютого 2022 року, необхідно обмежувати у правах, каже Олексій Арестович. Однак, на його думку, це не має бути одразу кримінальна відповідальність.

“Як би ми не розверталися до людей обличчям, ми розуміємо, що війну неможливо виграти добровольцям, однаково доведеться мобілізувати. А що буде, якщо ми будемо заохочувати або прощати тих, хто ухиляється від мобілізації? Але ступінь цього обмеження треба обмірковувати. Зараз багато було криків про те, що їх треба кримінально переслідувати. Я на цьому етапі так не вважаю”, – розповів Олексій Арестович.

Він пропонує встановити термін “добровільного повернення”. Наприклад, ті, хто повернеться з-за кордону до 1 квітня 2024 року та стане на облік, отримають амністію.

“Пів року дамо, повертайтеся, ми вас не переслідуємо, ви будете на звичайному військовому обліку, як звичайні громадяни”, – каже ексрадник ОП.

Ті, хто не повернуться у встановлений термін, мають бути обмежені у правах, вважає Олексій Арестович.

“Ми кажемо, що зараз кримінально вас не переслідуємо, але після війни, якщо повернетеся, будемо розбиратися з кожним окремо. А якщо війна закінчилася, наприклад, і ви не повернулися, то ми будемо думати, що з вами робити принципово як з громадянами, які обрали інше життя”, – пропонує ексрадник ОП.

Олексій Арестович каже, що суспільству треба надати сигнал, що держава змінює політику в галузі забезпечення прав військовослужбовців, членів їхніх родин, мобілізованих і тих, хто зараз перебуває за кордоном.

“Ми починаємо суспільну дискусію широку в якості експертних груп з Верховної Ради, Кабміну, Міністерства оборони і громадських організацій і виробляємо пакет для тих, хто мобілізований, тих, кому доведеться мобілізуватися, і для тих, хто за кордоном і не хоче повертатися. Цей пакет має бути побудований на принципах довіри людині. І навіть якщо вона втекла і не хоче повертатися, поки немає бути жодних кримінальних загроз у стилі “ми вас будемо репресувати”. А переводити потенційну кримінальну відповідальність у фінансову. Добре, працюй за кордоном, але заплати за того хлопця, який воює за тебе”, – каже Олексій Арестович.

На його думку, це буде розумним рішенням, яке вирівняє соціальну справедливість і дасть змогу не втратити громадян з одного боку. З іншого – забезпечити достатню кількість людей у війську.

“Такий підхід має бути. Тоді довіра до влади, армії зросте і обов’язково знайдуться люди, які скажуть: “Ну, добре, на таких умовах я готовий захищати Батьківщину”. Випускати за кордон – це лише десять відсотків реальної проблеми”, – вважає ексрадник ОП.